Щитовидна залоза – ендокринна залоза, що виробляє йодовмісні гормони (йодтироніни), тироксин (тетрайодтіронін, T4) і трійоддтіронін (T3), які беруть участь в регуляції обміну речовин і рості окремих клітин, а також організму в цілому.
Щитовидна залоза розташована в шиї під гортанню перед трахеєю. У людей вона має форму метелики і знаходиться нижче щитовидного хряща.
Щитовидна залоза складається з двох частин, з’єднаних вузьким перешийком.
В середньому, щитовидна залоза дорослої людини важить 12-25 г і 2-3 г у новонародженого. Розміри кожної частки становлять 2,5-4см в довжину, 1,5-2см завширшки і 1-1,5 см – товщини. Обсяг до 18 мл у жінок і до 25 мл у чоловіків вважається нормальним. Вага та розмір щитовидної залози індивідуальні (мал.1).
В даний час УЗД (ультразвукове дослідження) щитовидної залози є одним з найбільш інформативних і доступних методів досліджень, який дозволяє оцінити її розміри і наявність структурних змін, виявити на ранніх стадіях патологічні утворення органу. Їх рання діагностика вкрай важлива у зв’язку з ростом числа хворих на рак щитовидної залози.
Використання сучасних високоінформативних методів дослідження, таких як УЗД з кольоровим допплерівським картуванням (КДК) дозволяє провести диференціальну діагностику вузлових утворень щитовидної залози.
Основним досягнення КДК в діагностиці пухлинних процесів є візуалізація і оцінка кровотоку судин пухлини, які мають свої характерні особливості. Метод КДК має високу чутливість, специфічність і точністю прогнозу в ранній діагностиці пухлин і їх диференціації за ступенем злоякісності (мал.3). Крім того, за допомогою кольорового допплерівського картування (рівень васкуляризації, кровообігу) можна прогнозувати швидкість росту виявленого утворень.
В процесі огляду вивчається будова паращитовидних залоз – парних утворень, розташованих з боків від правої і лівої частки щитовидної залози, а також лімфатичні вузли, розташовані на передній поверхні шиї людини.
При УЗД щитовидної залози – норма або відхилення від неї оцінюються за кількома параметрами, до яких відносять:
- вивчення лінійних розмірів часток, перешийка,
- розміри щитовидної залози залежать від віку і статі людини;
- вивчення обсягу органу: по Mikki, по Brown;
- вивчення структури – оцінюють в порівнянні зі структурою привушної слинної залози;
- вивчення ехогенності – однорідності стану органу;
- стан кровопостачання;
- вивчення лімфатичних вузлів, розташованих біля щитовидної залози;
- при необхідності – м’яких тканин шиї.
Показання до обстеження щитовидної залози:
- утруднення при ковтанні, відчуття «клубка в горлі»;
- різкі коливання у вазі;
- скарги на задуху, безпричинний кашель;
- швидка втома, запальність, дратівливість;
- поява набряків і сухості шкіри;
- тремор і безпричинна слабкість;
- прискорене серцебиття, відчуття жару, пітливість, задишка;
- відчуття дискомфорту або хворобливості по передній поверхні шиї,
- безсоння і сонливість вдень;
- рекомендується проведення УЗД щитовидної залози жінкам з гінекологічними хворобами, такими, як мастопатія, безплідність, ендометріоз, а також вагітним;
- всім пацієнтам, вік яких перевищує 40 років – рекомендується обстеження щитовидної залози, не рідше ніж 1 раз на рік, в зв’язку зі збільшенням ризику розвитку злоякісних новоутворень щитовидної залози;
- після прийому різних гормональних препаратів (не тільки гормони щитовидної залози);
- при спадковому факторі – виявлення патологічних змін в щитовидній залозі у близьких родичів;
- виявленні цукрового діабету та інших ендокринних хвороб.
Підготовка до обстеження щитовидної залози:
УЗД щитовидної залози не вимагає спеціальної підготовки. Це абсолютно безпечний і безболісний метод дослідження.
Захворювання щитовидної залози, що виявляються при УЗД:
- Сумнівні та злоякісні вузлові утворення щитовидної залози;
- Збільшення шийних лімфовузлів;
- Гіперплазія (збільшення) щитовидної залози;
- Гіпоплазія (зменшення) щитовидної залози;
- Аутоімунний тиреоїдит;
- Вузлові утворення;
- Кістозні утворення;
- Дифузний зоб;
- загрудинний зоб.